HTTP

Базою для роботи веб-сайтів слугує протокол HTTP. Його повна назва — HyperText Transfer Protocol. По суті, він визначає правила, за якими ваш браузер взаємодіє з веб-серверами. Під час перегляду новин або відвідування інтернет-магазину завжди використовується цей протокол.

Для чого використовується?

HTTP служить для обміну інформацією в інтернеті. Коли ви заходите на сторінку, ваш браузер створює запит і надсилає його на віддалений сервер. Сервер формує відповідне повідомлення, яке може містити текст, зображення або дані додатка.

Окрім основного контенту, заголовки відповіді містять додаткову інформацію, наприклад:

• Тип передаваного файлу.
• Правила кешування.
• Коди стану, такі як «200 OK».

Тіло відповіді містить безпосередньо запитуваний контент: текст, картинки або дані веб-додатка. Подібна структура допомагає веб-браузерам коректно відобразити результат. Цей протокол передачі даних також використовується проксі-серверами, API та іншими веб-додатками для ефективного переміщення інформації. Він керує повідомленнями між вузлами мережі, надаючи доступ до ресурсів по всьому вебу.

HTTP і HTTPS: у чому різниця

Головна відмінність полягає в безпеці. HTTP передає дані у відкритому вигляді, тоді як HTTPS шифрує їх за допомогою протоколів SSL або TLS. Такий підхід робить передачу даних більш захищеною, особливо коли йдеться про персональну інформацію.

Переваги та недоліки

Переваги:

• Сумісний із більшістю веб-технологій.
• Підтримує різні методи та версії.
• Простий у тестуванні та налагодженні.

Недоліки:

• Відсутній вбудований захист.
• Без шифрування може розкривати вміст запиту та файли cookie.

Приклади використання

• Відвідування сайту, адреса якого починається з http://
• Звернення API через HTTP для отримання інформації про товари
• Перегляд веб-сторінок у браузері
• Обмін даними між додатками та серверами
• Завантаження ресурсів за стандартними мережевими протоколами

Деякі внутрішні інструменти досі працюють на чистому HyperText Transfer Protocol, а не на його зашифрованих аналогах.